“Revolver for the heart”

Коли ти ледь торкаєшся моєї шкіри, здається залишаться опіки. О пів на п’яту ранку, за кілька снів чи стогонів до світання. До того, як бліді нитки сонця проб’ють броню цупких гардин твого вікна, а мої поцілунки врешті торкнуться твого серця. Добре було би в такий час, о четвертій тридцять, померти. Це була би фантастично-приємна смерть. А о четвертій тридцять одній – воскреснути в твоїх обіймах від слів : «я кохаю тебе».

©Христина Сирова